РОЗРАДЖАТИ, ДЖА́Ю, ЄШ,
Розраджати, джа́ю, єш, сов. в. розрадити, джу, диш, гл. Отсовѣтывать, разсовѣтывать, разсовѣтовать. Люде мені розраджають, же посагу мало, а вже ж мені тоє дівча до серця пристало. Гол. 1. 365. Твої сестри розрадили, щоби ми ся не любили. Лукаш. 130.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 54.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РОЗРАДНИК, КА, →← РОЗРАДА, ДИ,